Волна
Разметала всех по разным берегам...
Заслужили, однозначно, и, сполна,
Кто по ордену, а кто-то по "рогам".
Торопились, продавались, как могли,
Кто за доллары, а кто-то за рубли...
В результате кое-что приобрели,
Кто - достаток, ну а кто-то - на мели.
Скоро время всё расставит по местам,
Тишина наступит здесь и даже там...
Всех друзей моих волна уволокла,
И по ним теперь звонят колокола.
4.03.2014 г.
Свидетельство о публикации №116102506433
Виталий Жадько 12.01.2017 15:13 Заявить о нарушении
На его канале есть и другие его фильмы - http://www.youtube.com/channel/UCyevwhoeX8XR79UetjsGeRw
Маценко Виталий 12.01.2017 16:22 Заявить о нарушении
"Подивився, сподобалось не тільки мені а й моему внучку(5 з пол років) я думав що він не додивиться до кінця і налякаеться смерті - Антон талановитий в чому заслуга генів і виховання Віталія. Вірш - гарний".
Про стих, это я ниже ссылки написал ему новый свой стих. Тебе тоже его представляю:
В печали дОжил до седин,
В борьбе с болячками - ослаб,
Когда молчу, я - господин,
Но если выскажусь, то - раб.
В словах есть зло, и есть добро,
То лаять можем, то мычать,
Слова блестят как серебро,
Но лучше золота - молчать.
Слова во рту, в зубах держу,
Устал, впустую, лебезить...
Своим покоем дорожу,
Язык пытаясь прикусить.
Задумал меньше есть и спать,
ПопрОще жить - то так, то сяк...
Колодец мудрости копать,
Пока источник не иссяк.
Решился я слова беречь,
Не стоит биться в стенку лбом...
Боюсь, всерьёз, беду навлЕчь,
ПотЕшным сделавшись рабом.
Молчи, мой друг, слова не трать,
Оставь немного про запас...
Пиши слова в свою тетрадь...
Когда-то, кто-то, вспомнит нас.
Только не принимай стих на свой счёт. Стих - как стих. Кстати, если какой-то стих тебе бы понравился, то я к нему на сайте написал бы посвящение тебе. Посмотри стихи "Гении", или "Следы". Может понравится какой. А то "На восьмом десятке" ты не так воспринял, как мне бы хотелось.
Фильмы Антона мы с женой смотрели. Посоветуй Антону посмотреть кинофильм "Великая красота". Изысканная вещь. Смотрел два раза и хочется ещё смотреть. Посмотри с супругой.
Слава Небу, Природе и Космосу, с уважением, В И М.
Маценко Виталий 13.01.2017 00:00 Заявить о нарушении
Щодо вірша у відповідь на мої замітки. Як завжди - талановито, професійно, влучно за змістом, витримані вимоги до поетичного словотворення, про яке ти писав і яке, здається, я навів у своїй "Передмові". Щодо зауважень, то вони такі. Перше. Я не бачу тут себе, тому ні на що ніби "ображатись". Як і у "Після вісьмидесяти". Друге. Спеціальної посвяти мені навряд чи треба, адже я не публічна людина. А посвяту я вважаю чимось таким, що про неї має знати широкий зацікавлений загал. Думаю, що всі твої поезії - посвята тим, хто тебе читає, поважає, турбується про твоє хороше майбутнє, насамперед, в житті. Третє. Мені здається, що ти часто (іноді?) ставиш коми там, де з т.з. граматики вони не потрібні. Наприклад. "Когда-то, кто-то, вспомнит нас". Думаю, що друга кома зайва. Але, знов-таки, це позиція автора. До речі, у фундаментальній праці "Всемирная энциклопедия. Философия" є потужна стаття "Автор". Супер рядки "Когда молчу, я - господин, Но если віскажусь - то раб". Камю писав, що людина соціальна істота, але тільки-но промовить слово, то дає підстави судити себе. Вірш також канонічний. Я про це писав перед цим. Мені сподобалось це слово як оцінка нетлінного, зразкового, щирого. Конфуцій "Щирість - шлях Неба". Але це шлях вразливий, бо лукавих - переважна більшість. Нехай щастить! Вітання, звичайно, всім твоїм рідним - вони також причетні до твого таланту. В.А.
Виталий Жадько 13.01.2017 22:17 Заявить о нарушении
"Виталий, посмотрела два фильма Антона Жадько. Антон взял хорошую тему - казаки и украинский юмор. Это бессмертная тема, здесь, в отличие от т. н. истории, допустимы самые разнообразные сюжетные линии, любое хитросплетение мыслей и судеб. По режиссуре - второй фильм явно сильнее. Но в обоих фильмах очень хороши постановочные трюки. Особый респект их постановщику. И пороги хороши... А с юмором у Антона сложилось (в кого, интересно, он пошел).
14:10
Вдогонку, мой любимый украинский анекдот : Два кума йдуть поряд з гарбою, повною кавунів. Воли поволі тягнуть цю гарбу на гору, а коли витягли, гарба перевернулась і всі кавуни покотилися донизу. От один кум почухав потилицю та й питає другого:"Куме, а як Ви думаєте, отой рябий наздожене отого полосатого?" Антону бажаю успіхів. Шкода, що Лагетко без компа. Він же викладав естетику і студентам театральних вузів."
На сегодня всё, В И М.
Маценко Виталий 13.01.2017 22:30 Заявить о нарушении