Лiрнику

            Лірнику
        (Бренькати буду)
          
Остапе Астолопе Апостоле Петре
Ухва зварити мні Ухву крепь о цю
Стремний чоловіче файний Метре
Молися Богові своєї любові Отцю

Лірниче принади хворих жіночок
Отє Лєнє як і луна світить в дом
Послуха чарівна а ти чоловічий сором
Який в гонах і вязень заблука

Кападоче тупорил строгани
Бія баб по сраках в смаці
Оттяти у погоні в пеклі у вагона
Врізати руцею по сраці

***нею і помирає козачєк
Йаму співа заблудлий мрець
Він фіртує його особисто у ЧК
Навіщо? Щоб не пізнав кінець

Бренькати буду на струмні
Струнами орхідей і пасочок
А ви усі геть згораєте у пламні
І вам не до моїх жіночок

Лірнику брате божевільний
Куди побіг від нас- куди?
Між тіх страх- став всесильний
І вони в паніці бігуть сюди

Кочєтів нема тайних
Ягою слухма мне уся-я
И між цих фатальних
Тіки подив до Життя

Я-баймо цих сук у правих
У тіх канавах які блюдуть
Вони сучата всі у справах
До тебе крізь туман ідуть

Їдуть до жнив токмо в сливах
Які пнуть разум вєтховій
А інше знати будем на словах
Бо то струмінь справній

Барвінок між листів
Листів пожовклих
Від далеких теплих слів
І пізнав у Небо значне