Глупці й мисливці – близнюки.
Вони однаково полюють…
Мене не вбили завдяки
Того, що я їх подих чую.
Я відчуваю у собі
Бажання здобиччю не стати,
Але чи довго, ці сліпі,
Продовжать навмання стріляти?
Допоки спить ведмідь в мені,
Ні куля, ні вагома догма,
Ні гола правда на коні…
Мене не скривдять – глузду обмаль!
А щовесни на крила я
Свого ведмедя підіймаю
Чи штик, чи мудрості змія…
Нехай споймають…
Ведмiдь
© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2016
Свидетельство о публикации №116102403140
Свидетельство о публикации №116102403140
Рецензии
Зліта понад хатой ведмідь крилатий...
Украдене сонце летить визволяти!
Ольга Сафронова Таганрог 22.11.2016 19:03 • Заявить о нарушении
Украдене сонце летить визволяти!
Ольга Сафронова Таганрог 22.11.2016 19:03 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.