З неба сяють зорі,
Як думки снують
У роки прозорі,
Що з дитинства йдуть…
Аж до цього віку
Славний водограй
Так несе без ліку
Води в дивний край
Райдужні веселі
Тих бурхливих літ,
Де батьків оселя,
Теплий добрий світ…
Вже не повернути
Все життя назад,
Серцем лиш відчути
Той щасливий шлях
Де пташиний вирій,
З ним - чарівний спів,
Злагода у мирі,
Та казковість снів
Де жили лелеки,
Цвів у долі пил,
Жде колись далекий
Дім та небосхил…
Там моя родина,-
Символічний крез,
Непізнана днина
Вічності небес…
22.10.2016р.
Жде колись...
© Copyright: Елена Михайловна Егорова, 2016
Свидетельство о публикации №116102306684
Свидетельство о публикации №116102306684
Рецензии