За тебе, -нехай молять люди

Чи варто буде чи не варто...
Писать  навіюване сном.
Стояти в ночі за вікном...

Дивитись зорі. Місяць знати.
Вітрами думу пропитати.
Змарнілим поглядом знестись?

А чи дарунком дарувати...
Тобі,тобі-голубу вись?
А чи зневіритись...небуде.

В собі,в собі. А також в людях.
Дивись. Чи тягарем не буде...
Не буде думаю,не буде.

Тоді...За долі ті,-молись.
За тебе,-нехай молять люди.
 (Понкратова.О.В.)


Рецензии