160. Зараз так, як колись...

  Зараз так, як колись.
  У багрянім вінчанні
  вся Вкраїна в димах
  і у жерлах гармат.
  То чи можна на разі
  творити незнані вітання
  і з"ясовувать: "Хто ти,
  чи брат, чи не брат"?

  Може доста уже?
  Всім набридло стояння.
  Тії крила лелечі
  із омріяних снів
  майорять над дахами
  і кличуть, мов кличуть востаннє...
  Тільки жаль, не повернуть уже
  матерям їх загиблих синів.


Рецензии
Игорь, мира Вам и добра! Многое хотелось бы ещё сказать и пожелать, но ладно ... не буду!
Желаю новых творческих удач! :-)

Владимир Полторжицкий   29.11.2016 14:42     Заявить о нарушении
Владимир, благодарю Вас искренне. Вам тоже всего самого доброго в нашем недобром мире. С ув.

Игорь Ярин   29.11.2016 16:37   Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.