Зi свого що я бачу вiкна?
Бачу двір, де ночують машини.
В однієї – порізано шини,
на обіддях хворіє вона.
Бачу небо і тисячу хмар,
а одна поступилася сонцю.
Промінь тішиться чистим віконцем.
Я радію, що він – Божий дар...
Часто бачу я те, що було:
ми колись світ об'їздили разом
під безкраїм небесним топазом,
і минуле не зникне за склом...
Свидетельство о публикации №116102201916