Подражание старинным авторам
Нещастя шукає моєї долі
-життя нестерпне та повне болю.
Коли я боротися все ж намагаюсь
-знову із тим нещастям стикаюсь.
В безвість вже довго іду та іду
Як можу знати, до чого прийду?
Ті, кому вірилось-зрадили слово
Як може бути по цьому розмова?
Той, хто раз зрадив, той зрадить і вдруге...
Їхнє життя-то над честю наруга
Тільки не знаю, як жити, коли
Люди безчесні весь світ відняли!
Прагнуть навчити мене, як так жити,
Щоби мені іхній бруд заслужити!
Я-ж бо вважаю, що бруд –то оте
Що досяглося без честі- і все.
Можна хвалитись, що ти дуже сильний
І все одно , я скажу : ти не вільний
Служиш тим, хто тобі силу цю дав
Але він гідність та честь зневажав.
Хто зневажає, той вічність не знає
Ту, коли тіло цей світ полишає
В тому і правда- у вічності світі
Вже не дадуть тобі підлість здійснити
Вічність усім нам-бо суд свій дає
Суд той із наших діянь постає.
Свидетельство о публикации №116102110033