сумна пісня
Журбою, білою журбою,
Вкриває місто той січневий сніг.
Нарешті зрозуміли ми з тобою,
Що доля наша лиш обставин збіг.
А сніг летить, мов спогади сумні,
Мов ті думки болючі і печальні.
Але нарешті зрозуміли ми,
Немає сенсу в сніжному мовчанні.
Кохання, ніжного кохання,
Чекала так схвильовано душа,
Але, як сніг, летять розчарування
Надія навіть серце залиша.
Журбою, білою журбою,
Січневий сніг все місто укрива.
І серце, мов сльозами, плаче болем:
Мене ніколи ти, ніколи не кохав.
Журбою
© Copyright: Наталья Днепровская, 2016
Свидетельство о публикации №116101803565
Свидетельство о публикации №116101803565
Рецензии
Наташа,мои аплодисменты!
Счастья тебе!
С теплом.
Юрий Колдашов 06.02.2022 10:43 • Заявить о нарушении
Счастья тебе!
С теплом.
Юрий Колдашов 06.02.2022 10:43 • Заявить о нарушении
Юрочка, щиро дякую!
Спасибо тебе от всей души!
Любви и счастья тебе!
Наталья Днепровская 11.02.2022 10:07 Заявить о нарушении
Спасибо тебе от всей души!
Любви и счастья тебе!
Наталья Днепровская 11.02.2022 10:07 Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.