Пані Осінь не вірить моїм обіцянкам звабливим.
За життя надивилась вона на звабливих панів.
І мої обіцянки не матимуть жодного впливу.
Вже давно пані Осінь весняних не бачила снів.
Я і сам до своїх обіцянок серйозно не ставлюсь.
Але... Як мені хочеться золота Осені – жах...
Я словами веселими знову і знов її бавлю.
Хай хоч усмішки тінь промайне на цнотливих вустах.
Пані Осінь, стривайте, я руку не випущу Вашу.
Я шукаю слова, я знайду, Ви повірте мені..
А вона загадково мовчить і ні слова не каже.
Лиш вітрами вичісує листя деревам сумним...
Панi Осiнь не вiрить моiм обiцянкам звабливим
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116101711202
Свидетельство о публикации №116101711202
Рецензии