Бурштинові очі
Як побачив, бурштинові очі,
Назавжди їх у серці зберіг,
Будять часто мене серед ночі,
Ви для мене святий оберіг.
Говорили всього дві години,
Та й розбіглись у різні міста,
Я в полоні, цієї людини,
Вона дійсно для мене свята.
Нам лише телефонна розмова,
Подарункові долі була,
Глибиною красивого слова,
Нас до зустрічі довго вела.
Ось нарешті мене запросила,
Я конкретної зустрічі жду,
А кохання, незвідана сила,
Може дати і щастя й біду.
Ті бурштинові очі і досі,
Переслідують всюди мене,
Хай роки завітали у осінь,
Але вірю, у щастя земне,
На ромашках гадати не буду,
А циганкам не вірю давно,
Та ніколи її не забуду,
В світ надії відкрите вікно.
Бурштинов оч
© Copyright: Виктор Худаков 4, 2016
Свидетельство о публикации №116101603287
Свидетельство о публикации №116101603287
Рецензии