Кропива
Знов кажу я пекучі слова,
А на серці лежить кропива,
Не пустила тебе на поріг,
Ти не бачив мене цілий рік.
Чи для тебе любов не свята,
Розлучають, нас різні міста,
Хоч нелегко здолати межу,
Я кохання у серці ношу.
Як знайти нам потрібні слова,
Щоб зівяла в душі кропива,
Що зявилась в обох сивина,
Є у цьому і наша вина.
Де ти був? Милий мій не кажи,
Та розлуками знов не гріши,
Я не можу без тебе і дня,
Що тебе не кохаю, брехня.
Посивіла моя голова,
Може дійсно була не права,
Вже зівяла давно кропива,
Хай любов буде вічно жива.
Від розлук, ти, мене збережи,
Але піснею душу зв’яжи,
А у ній всі про мене слова,
Бо, я не кропива.
Кропива
© Copyright: Виктор Худаков 4, 2016
Свидетельство о публикации №116101603262
Свидетельство о публикации №116101603262
Рецензии