М-Стюарт
І недовіру до сірої Англії,
Дощ, що спадає у вихорі зрад
На ще незаймані землі Шотландії?
Хто відповість за порубаний полк,
Стоптаний вереск і честь майже втрачену.
Почет, що тчеться позаду на крок,
Ладний продати особу означену?
Вчора іще розкидали мечі
Бризки шотландського віскі у сторони
Нині ж – загублено слави ключі,
Схилено знічені підданих голови.
Так гине в морі бурхливому плот,
Так починається інша історія –
Ранок, розкаяння, кат, ешафот,
Смерті й буття світова алегорія.
Свидетельство о публикации №116101509945