Х Х Х
А цих дітей я голоси
І на тім світі розрізняю:
Їм відтинали голови -
Скорботу цілі - цілі гаю,
Що зверху, що шепоче щось
Отим, у печі, у пониззі,
Що навіжений Дід Капшо
Плечима знизує, бо знає,
Що тріски ці, мастила бруд
Прийдуть навколішки, незчувшись,
Що брудер, суму хатній брат,
Ні, не залишить їх - нізащо...
Невже, крім мови, справ нема,
Що друком знищена багнюка,
Де занепала задарма,
Сорочка, що з іменням Рюhка...
Отим - у печ...
© Copyright: Любовь Иващенко-Сизых, 2016
Свидетельство о публикации №116101508334
Свидетельство о публикации №116101508334
Рецензии