Вiчне питання

Любов і розум – речі несумісні!
Хто б там вам що і як не говорив.
Кохати можуть лише дурні злісні,
бо розум не одне кохання вбив.

Тож не дарма говорять у народі,
що зазвичай любов буває зла.
Як шлють тобі кохання насолоду,
то вже полюбиш навіть і посла.

Закохана людина завжди сліпне,
враз очі застилає пелена.
У квітні краще, але можна й липні,
а в голові - то ядерна весна!

Не помічаєш, що учора бачив,
простих не розумієш вже речей.
І погляд твій – як прикував хтось наче
до губ її, до стану і плечей...

Готовий ти на подвиги і жертви,
робити те, що вчора б не зробив.
Нерідко все оте лиш ради стерва!
То вже ознака – дійсно полюбив.

Досвідчені нам правду кажуть люди:
Хто любить щиро, завжди той дурак,
розумний нізащо любить не буде.
Та без кохання в світі жити як?!

Хто відповідь знайде у тім хаосі
на це питання вічно непросте.
Бо дурні в парі зустрічають осінь, 
а мудрий сам гадає - то пусте...

15.10.2016