У мої сни приходить часто море.
Розказує мені свої казки
І пахне завжди наче свіжий подих,
Що так чекають ранком восени.
Буває море лагідне і ніжне,
Тоді і колір має голубий.
Співає, наче всі небесні крила
Відали янголи йому на спів.
А може бути зовсім темне.
То свариться на мене за журбу
І кличе в гості. Їхати вже треба
До сонця, що кохає глибину.
Бо море є найкращі ліки
Від дивних та тяжких хвороб душі.
І де б не був ти – ти почуєш співи:
То хвилі кличуть до морських глибин.
І ти прийдеш. Не зможеш жити
Без того запаху солоної пітьми,
Без шуму хвиль, які співають вічність,
А ти лише краплина у воді.
Море
© Copyright: Наталия Ржепецкая, 2016
Свидетельство о публикации №116101510823
Свидетельство о публикации №116101510823
Рецензии