Осiннь, побачення

На вичахлому небі  хмари блякнуть,
ліс вицвів, і пташиний спів злиняв,
Дощі   зітерли небокраю пам'ять
Про полум'яні  вибухи заграв —
Лиш згадка, як листи коханих палять,
В тлі  поминальної   зорі,— заграв
Лиш на одній струні  сліпець  завзятий,
Натхненник тіні, вечір-віртуоз.
Даремно я збирався вибачатись
За онімілих рук і губ мороз —
Ти не прийшла — чого іще нам ждати —
Все і  без нас давно вже відбулось.


Рецензии