Питаєш: «що робити далі»?
Достатньо запитань, вже час робить.
Бо далі будуть лиш тяжкі зітхання,
Потрібно зараз починати голосить.
Про те, що можеш щось,
Про те, що знаєш хай душа кричить.
А не сидіть в кутку,
Під носа щось собі строчить.
Щоб мати завтра,
Ти живи й потій сьогодні.
Не спи ночами,
Й матимеш ще дні пригодні.
І ризикуй робити те,
Що ти бажаєш й хочеш.
Якщо й зпіткнешся,
Злість в умі ти все бормочиш.
Та йдеш до цілі.
Ти не побирайся йти назад.
Бо кроки підлі ці,
Приводять в повний зад.
Помучишся ти пару років,
Не їстимеш, ходитимеш босий.
Зате ти знатимеш ціну тих кроків.
Та знатимеш, що шлях твій не простий.
Тому хто бачить ціль, прозорі перепони.
Примари труднощів проскочить можна в раз.
Але тому хто завжди ставить коми,
Крапки прийдуть скоріше, в сотні тисяч раз.
***
© Copyright: Ваня Брикулець, 2016
Свидетельство о публикации №116101410941
Свидетельство о публикации №116101410941
Рецензии