Скільки років найдорожчих,
Я збирався розділити землю й небо.
З тобою.
Тікав я від думок пророчих,
Ладен був горіти в полум’ї для тебе.
Склав зброю.
Ми дихали невпинно,
Один одного до болю любили, з’їдали.
Очима.
Здавалось ти моя невинна,
У снах моїх, коли у старості мовчали.
Любила.
Та роковий літак взлетів,
Відніс кохання десь на схід, до сонця.
На зло.
І як дізнався правду я, здурів.
Стало огидним те червоно-вогняне волосся.
Пройшло.
Я розпрощався на завжди,
З ногами, що гуляють десь Китайською стіною.
Прощай.
За горизонтом щастя ти знайди,
Тепер для мене зі смаком легкого перегною.
Зелений чай.
Китай. Зелений чай
© Copyright: Ваня Брикулець, 2016
Свидетельство о публикации №116101410934
Свидетельство о публикации №116101410934
Рецензии