Страшенний вітер, дощ, негода,
мов збунтувалася природа.
Ще й блискавиць по небу гра,
і грім, і злива, як з відра…
Дерева буревій з корінням
шматує, як старе начиння,
та гонить хвиль дев‘ятий вал.
А потім налітає шквал
з шаленим воєм, ревом, свистом
й собою накриває місто…
І так до ранку, цілу ніч
з негодою я віч-на-віч.
Та ранком все ж вщухає вітер,
хоч гнуться ще додолу віти,
зліта з дерев осіннє листя,
яке кружляє в танці містом.
Тремтять дерева і кущі,
знімає люд свої плащі.
Бринить в саду останній лист
й гойдається на хвилях міст…
Спустила пару вже природа
і спочивати йде негода.
13.10.2016
Негода
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116101302368
Свидетельство о публикации №116101302368
Рецензии