Майнуло лiто
А більше, жовте.
У вікна знову загляда
Яскравий жовтень.
Та сумувати у садку...
Облиш, не треба.
Ген журавлиний тане кут
На скронях неба.
Майнуло літо вітерцем,
Чимдуж майнуло.
Лишило в серці біль і щем,
Гірке минуле.
Не зупиняється життя,
У небо кличе,
Що вже немає вороття
Курли-курличе.
Свидетельство о публикации №116101208981