Те полум'я і ті чортяки,
Що пошепки звели на ніч,
Зняли кайдани і рубаху
І чари випустили в стіч.
Той напій і та твоя ніжність,
Що кров любов'ю отруїли,
Вдихнули в моє чорне свіжість
І болем серце зачепили.
Та твоя щирість, твої очі, та душа,
Що, приручивши, погубили,
Завглибшки в океан любить спішать,
І я тону, твоя любов мене втопила.
Той погляд, серце твоє те,
Що на душі мені ім'я твоє писали,
Всю розтопили, запалили все
І я біжу, щоб демони не знали,
Що марно душу убивали,
Що я не їх, що океани знов позвали..
Що я жива, про що не знала..
Що я тебе давно чекала..
Що я знайшла себе тоді, коли вже не шукала.
Те, та, той
© Copyright: Эля Росачинская, 2016
Свидетельство о публикации №116101108969
Свидетельство о публикации №116101108969
Рецензии