Осінь затьмарила мені свідомість.
Чашка чаю. Тепла ковдра.
Звідки взялась та відомість,
Що доживемо до завтра?
Чашка чаю не врятує,
Холод душу нам морозить.
І свідомість тихо нам датує,
Немов щастя нам вже досить.
Тепла ковдра вже не гріє...
І переді мною льодяні ті очі.
Ніхто вже душу не зігріє,
Бо заморозила її холодна осінь...
00:33
28.09.2016
М1й ос1нн1й холод
© Copyright: Анастасия Пономаренко, 2016
Свидетельство о публикации №116101108812
Свидетельство о публикации №116101108812
Рецензии