Все нормально, зовсім не плачу,
Та щось знову тягне сюди...
Знову маму, мамочку бачу,
Поспішає завжди, не йди!
Все гаразд, мама сміється,
Дивну квітку в полі зірве
Моє серце більше не б'ється,
Хоч душа моя — вічно живе!
Ти вродлива, мамо, і знаєш:
Перейняв твої очі, красу...
Ти мене безумовно впізнаєш!
Коли глянеш на чисту росу.
Та на жаль, я тебе не торкнуся,
Не скажу, як я сильно люблю!
До грудей твоїх не пригорнуся,
Вже на небі — хмаркою сплю.
Я не виросту, мамо, ніколи!
Не відчую щастя, тепла
Не піду в дитсадочок, до школи,
Бо життя ти мені не дала.
Стану квіткою дивною в полі,
Як побачиш — знову зірвеш...
Загойдаються знову тополі,
Та ніде ти мене не знайдеш.
#стихИ_tapashkova#poetry
Tanya Pashkova
ти мене не знайдеш
© Copyright: Таня Пашкова Фастовец, 2016
Свидетельство о публикации №116101104431
Свидетельство о публикации №116101104431
Рецензии