Множинне число нашого ігнору
Я втрачаю надії разом з собою
Навіщо так сильно сподіватися на більше
Я знаю навіть, яку ти любиш їжу
Ти любиш на сніданок серця дівчат
На обід бажанно страву без перцю
На підвечірок тобі б секс непогано (янголя)
А на вечерю можна й щось покрєпчє
Ти б міг спокійно бути моїм
Але кому ж треба через силу
Я навіть зіграла б тобі пару сюїт
Але не тримала в руках скрипку
Це все не має сенсу
Чекаю через час
Шукаю шляхи до серця
Але скоріше вже скажу "вибач я пас"
Я прошу тебе!
Ні, я благаю !
Навіщо тобі інша ?
Я буду навіки твоєю.
Але ви ж завжди "не шукаєте легких шляхів "
Я й сама така, я знаю
Так навіщо впускати в серце крадіїв
Хочеться вже почути від тебе : "Будь ласка, будь моєю"
Зелений
© Copyright: Данном, 2016
Свидетельство о публикации №116101100137
Свидетельство о публикации №116101100137
Рецензии