Отец, это ты?
Мамо, поглянь, там мій тато!" - маленький хлопчик наполегливо смикав жінку за руку і тягнув її в бік незнайомого чоловіка. Жіночка намагалася пояснити малому, що хлопчина помиляється, та той і слухати не хотів. Очі наповнилися слізьми: "Тату!".
Пасажири тролейбуса, немов по велінню чарівної палички, спрямовували свій погляд то на малого, то на приголомшеного чоловіка. Поряд з ним стояла жінка, яка з докором дивилася на супутника (очевидно, дружина) - маля було настільки переконливим!
"Я не твій тато, Зайчику!" - прошепотів чоловік, заглянувши у заплакані очі дитини. "Я ж не його батько?!" - він спершу поглянув в очі своїй супутниці, потім - матері малюка. "Я не його батько!" - ствердно та чітко повторив, оглядаючись навколо, ніби виправдовуючись перед усіма. "Я знаю! - посміхнулася жінка, обличчя якої рясно прикрасив рум'янець - Вибачте, будь ласка!".
Люди всі, як один, допитливо продовжували спостерігати за незручною ситуацією. А учасники події розійшлися по різним бокам тролейбуса і кожен, напевно, з нетерпінням чекав своєї зупинки. Лише маленький затійник з тією ж недовірою дивився в бік чоловіка, котрого щойно ніжно назвав татом.
09.10.2016.
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
ID: 693438
Рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 09.10.2016 21:08:01
© дата внесення змiн: 09.10.2016 21:11:44
автор: Світлана Крижановська
Свидетельство о публикации №116100909889