Думав, буде приємна пригода
за кількох синьооких ночей.
Але іншої думки природа –
вже не зможу без твоїх очей.
Вже не зможу – я звик, я – попався.
Знову, знову я прошу – іще.
Хоч на легкі стосунки поклався,
легковажним не буду уже.
І самотній – з душею пустою –
проти ночі у темряві я.
За твоєї душі красотою
молить ніч легковажність моя...
За кiлькох синьооких ночей
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116100900821
Свидетельство о публикации №116100900821
Рецензии
