При виконанні 45-ї симфонії Гайдна
оркестранти повинні залишати
сцену по одному в міру наближення
до фіналу симфонії.
Підемо всі, як Гайдна оркестранти,
по черзі, охолонувши до пристрастей земних.
А доля що? Раптовий сполох ватри
для ніжних нот, для слухачів глухих.
Та все ж на сцені й за кулісами лишилося багато,
а на папері віршів, нот, думок такий екстрим,
що в безліч нерозгаданих загадок
життя, мов сфінкс вдивляється сумний.
Палає полум’я криваве над проваллям,
по горло ситий болем, гинеш ти,
Бог часу без жалю із Зазеркалля
годинника пісочного поклав на бік.
Спалив мости.
ремікс
Пiдемо
© Copyright: Петр Скорук, 2016
Свидетельство о публикации №116100902912
Свидетельство о публикации №116100902912
Рецензии