Ну..от i все...Змарнований экватор
Вiдносять сiрi хвилi в небуття.
Нiмi холоднi стiни альма-матер
Женуть мене у завтрiшнье життя...
Скiнчився дотик юностi ласкавий
I ...сподiвань оманливих нема.
Нiкому я в цiй школi не потрiбен,
Дарма ,що не моя у тiм вина.
Даремно я плекав якiсь надii...
Кудись мене бажання занесло...
Та згасли у очах байдужих мрii
Зламалося у ангела крило...
Та кращого нiколи не забути!
I груди випiка така печаль...
Коли б хоч трiшки можна повернути
Отi часи ...Але нажаль..нажаль..
Злий вiтер часу по землi розвiе...
Минае все ...I бiль образ мине...
Я ж вас любив! То хай же червонiють,
Хто тридцять рокiв сторонивсь мене...
Экватор
© Copyright: Пётр Тютюнник, 2016
Свидетельство о публикации №116100809157
Свидетельство о публикации №116100809157
Рецензии