ОС НЬ

Скороминущість, ти застигла
В чарів*ї жовтого листа.
Невже це тільки часу примха?
Поважна  осінь мовчазна!

Ніхто не думає про вічність--
Загіпнозоване єство.
Дерева сяють, немов свічки,
Несуть церковнеє тепло.


Рецензии