Зазеркалье. Ангел ночи

Величьем полон мир; луна - мертва.
На серебре замешана листва.
Всё вдаль ведёт заветная верста.
Изломана лесная береста.
Узор прозрачный на ветвях возник.
Речь осени - в ней тает  птичий крик.
Смятенье снов над огненностью слов.
В величьи мир; луна его улов.
А в росчерки дождя вдохнёт настой-
Полыни звон над белой берестой.
Заря трепещет,начиная день.
Здесь Зазеркалье ловит твою тень.
Здесь ворон в небеса влагает слог.
И Ангел ночи всходит на порог.

-    -    -    -    -     -    -    -    -    -    -     -
Татьяна Кисс. Зазеркалье. Ангел ночи.
 Перевод Юляюлия

Nakties karalystej menulis sustingo,
Negaili blizgejimo miegantiems lapams,
Ir tolimas kelias tamsoj nepradingo,
Jis spindi tarp med;i; kaip tikras sidabras.
Vos matomas ra;tas sapn; rudenini;,
Pasimet; aidas tarp ;od;i; ugnini;.
Pakvipo pelynas la;ais suvarpytas
Ir skamba ber;ynas kaip au;tantis rytas.
;e;;li; pasaulio nei;tartas vardas -
Prie juodojo veidrod;io budintis varnas,
Kol pilnas menulis danguj nesudyla
Tol nakti globojantis angelas kyla.
  •
В ночном королевстве застыла луна,
Не жалеет блеска спящей листве.
И дальний путь в темноте ее исчез -
Он сверкает меж деревьев как настоящее серебро.
Чуть различим узор осенних снов,
Потерялось эхо между огненных слов.
Повеяло полынью, изрешеченной каплями,
И звенит березовая роща как рассвет.
Непроизнесенное имя мира теней
У черного зеркала караулит ворон,
Пока полная луна не стерлась в небе
Восходит ангел, покровительствующий ночи.

Юляюлия   22.06.2017 09:19     «Зазеркалье. Ангел ночи» (Татьяна Кисс)

Татьяна Кисс." Зазеркалье. Ангел ночи."
 Перевод на литовский язык Юляюлия

Nakties karalystej menulis sustingo,
Negaili blizgejimo miegantiems lapams,
Ir tolimas kelias tamsoj nepradingo,
Jis spindi tarp med;i; kaip tikras sidabras.
Vos matomas ra;tas sapn; rudenini;,
Pasimet; aidas tarp zodzi; ugnini;.
Pakvipo pelynas la;ais suvarpytas
Ir skamba ber;ynas kaip au;tantis rytas.
;e;;li; pasaulio nei;tartas vardas -
Prie juodojo veidrod;io budintis varnas,
Kol pilnas menulis danguj nesudyla
Tol nakt; globojantis angelas kyla.

Юляюлия 22 00:14.06.2017   

 И дальний путь в темноте НЕ исчез.(сделала описку в дословном переводе, он же сверкает в свете луны ... Не исчез !)

Юляюлия   22.06.2017 11:29
-    -    -    -    -    -    -    -   -    -   -    -   -   -    -         
 
Задзеркалля. Ангел ночi

Перевод на украинский язык:
Мирослава Стулькивская

Величний світ. І місяць повен снів.
Відлите сріблом листя ясенів.
Веде у даль омріяна верста.
Ось зламана у лісі береста.
Прозорий візерунок на гілках.
Спів осені - крик перелітних птах.
Сум'яття снів горять багаттям слів.
Величний світ. І місяць потеплів.
У штрих дощу вдихаючи настій -
Дзвін полину - березовий наспів.
Зоря тріпоче, день новий встає.
Тут Задзеркалля з тінню виграє.
Тут ворон звук вплітає в небеса.
Ангел ночі сходить, мов роса.

-  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -
"Задзеркалля. Ангел ночi", з росiйськоi
Сергей Пикарось- перевод на украинский язык

Тетяна Кісс
http://www.stihi.ru/2016/10/07/6862


Світ повен величі, а місяць вмер.
Як срібні струни, листячко тепер.
Верста покличе: в далечінь пора.
Поламана березова кора.

Прозорий відблиск виник на гілках.
Говорить осінь - замовкає птах.
Зніяковілі сни, палкі слова.
У нетрях світу місяць спочива.

До дощового трунку дасть настій
Смак полину у бересту листі.
Згасає зірка в неба голубінь,
Бліду тут задзеркалля ловить тінь.

Вкладає ворон пісню в небеса.
І на поріг ступає Ангел сам.


Задзеркалля. Ангел ночi
Мирослава Стулькивская
Величний світ. І місяць повен снів.
Відлите сріблом листя ясенів.
Веде у даль омріяна верста.
Ось зламана у лісі береста.
Прозорий візерунок на гілках.
Спів осені - крик перелітних птах.
Сум'яття снів горять багаттям слів.
Величний світ. І місяць потеплів.
У штрих дощу вдихаючи настій -
Дзвін полину - березовий наспів.
Зоря тріпоче, день новий встає.
Тут Задзеркалля з тінню виграє.
Тут ворон звук вплітає в небеса.
І Ангел ночі сходить, мов роса.

Оригінал:
Татьяна Кисс
http://www.stihi.ru/2016/10/07/6862

Величьем полон мир; луна - мертва.
На серебре замешана листва.
Всё вдаль ведёт заветная верста.
Изломана лесная береста.
Узор прозрачный на ветвях возник.
Речь осени - в ней тает  птичий крик.
Смятенье снов над огненностью слов.
В величьи мир; луна его улов.
А в росчерки дождя вдохнёт настой-
Полыни звон над белой берестой.
Заря трепещет,начиная день.
Здесь Зазеркалье ловит твою тень.
Здесь ворон в небеса влагает слог.
И Ангел ночи всходит на порог.