4-6 Ник. Некрасов. Что тебе эта скорбь -на рус-укр

«ЧТО ТЕБЕ ЭТА СКОРБЬ ВОПИЮЩАЯ..»
Николай Алексеевич Некрасов (1821 – 1877)
(отрывок 4 из стихотворения «Размышления у парадного подъезда»
http://www.ilibrary.ru/text/1026/p.1/index.html )


         Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов


=============================      Николай Некрасов
=============================      ЧТО ТЕБЕ ЭТА СКОРБЬ ВОПИЮЩАЯ..

=============================      отрывок 4 из стихотворения
=============================      «Размышления у парадного подъезда»

=============================      Что тебе эта скорбь вопиющая,
=============================      Что тебе этот бедный народ?
=============================      Вечным праздником быстро бегущая
=============================      Жизнь очнуться тебе не дает.

=============================      И к чему? Щелкоперов забавою
=============================      Ты народное благо зовешь;
=============================      Без него проживешь ты со славою
=============================                И со славой умрешь!

=============================      Безмятежней аркадской идиллии
=============================      Закатятся преклонные дни:
=============================      Под пленительным небом Сицилии,
=============================      В благовонной древесной тени,

=============================      Созерцая, как солнце пурпурное
=============================      Погружается в море лазурное,
=============================      Полосами его золотя, —
=============================      Убаюканный ласковым пением
=============================      Средиземной волны, — как дитя

=============================      Ты уснешь, окружен попечением
=============================      Дорогой и любимой семьи
=============================      (Ждущей смерти твоей с нетерпением);
=============================      Привезут к нам останки твои..

=============================      http://www.ilibrary.ru/text/1026/p.1/index.html


-------------------------------------------------------
ЩО ТОБІ ЦЯ СКОРБОТА ВОЛАЮЧА..
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

Уривок 4 із вірша «Роздуми у парадного під’їзду»

***

Що тобі ця скорбота волаюча,
Що тобі цей народ, мов сміття?
Вічним святом, розпутством палаючи,
Не дає схаменутись життя.

І до чо'го? Дурною забавою
Благоденство народне ти звеш;
Проживеш ти без нього зі славою
                І зі славою вмреш!

Безтурботно, у дивній ідилії
Проведеш ти остаток життя:
Під чаруючим небом Сицилії,
У блаженстві земного буття,

Споглядаючи сонце порфірове,
Надсилаючи думи ефірові
Про блаженство свого відчуття, —
Заколисаний ме'ртвенним спо'чивом
Середземного сну, — як дитя

Ти заснеш, піклуванням оточений
Дорогої твоєї сім’ї
(Що чекала на смерть заохочено);
Привезуть нам останки твої..

***
Николай Сысойлов,
05.10.16

Коллаж мой – на основе фото из интернета

===============

С ударениями
-------------------------------------------------------
ЩО ТОБІ' ЦЯ СКОРБО'ТА ВОЛА'ЮЧА..
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

Ури'вок 4 із ві'рша «Ро'здуми у пара'дного під’ї'зду»

***

Що тобі' ця скорбо'та вола'юча,
Що тобі' цей наро'д, мов сміття'?
Ві'чним свя'том, розпу'тством пала'ючи,
Не дає' схамену'тись життя'.

І до чо'го? Дурно'ю заба'вою
Благоде'нство наро'дне ти звеш;
Проживе'ш ти без нього зі славо'ю
                І зі сла'вою вмреш!

Безтурбо'тно, у ди'вній іди'лії
Проведе'ш ти оста'ток життя':
Під чару'ючим не'бом Сици'лії,
У блаже'нстві земно'го буття',

Спогляда'ючи со'нце порфі'рове,
Надсила'ючи ду'ми ефі'рові
Про блаже'нство свого' відчуття', —
Заколи'саний ме'ртвенним спо'чивом
Середзе'много сну, — як дитя'

Ти засне'ш, піклува'нням ото'чений
Дорого'ї твоє'ї сім’ї'
(Що чека'ла на смерть заохо'чено);
Привезу'ть нам оста'нки твої'..

***
Николай Сысойлов,
05.10.16

Коллаж мой – на основе фото из интернета

===============