Сльозами знов покаже дощ,
Як я сумую за тобою…
Надії в серці перемнож,
Ті, що настояні любов’ю.
Так довго в пошуку були,
Бо все життя як марнотратство…
Роки вітрами прогули,
І кожен день був ніби рабство.
Душа просила:"Постривай"!
І ми тоді порозумілись…
Все шепотіла :"Ти чекай"!
Але назавтра не зустрілись...
Слёзами знов
© Copyright: Виталий Меланич, 2016
Свидетельство о публикации №116100601789
Свидетельство о публикации №116100601789
Рецензии
Дякую Галино! Де осінь там і сум.
Зподякою.
Віталій.
Виталий Меланич 12.10.2016 20:01 Заявить о нарушении
Зподякою.
Віталій.
Виталий Меланич 12.10.2016 20:01 Заявить о нарушении
Вірш гарний. Єдине, що б я зробив - замінив слово "Очі" на "Душа просила..." Вибачайте...
Бурчак Ворожбянский 22.01.2017 11:59 Заявить о нарушении
Бурчак Ворожбянский 22.01.2017 11:59 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.