6-6 Ник. Некрасов. Этот стон у нас песней - рус-ук

«ЭТОТ СТОН У НАС ПЕСНЕЙ ЗОВЁТСЯ»
Николай Алексеевич Некрасов (1821 – 1877)
(отрывок 6 из стихотворения «Размышления у парадного подъезда»
http://www.ilibrary.ru/text/1026/p.1/index.html )


         Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов


=============================      Николай Некрасов
=============================      ЭТОТ СТОН У НАС ПЕСНЕЙ ЗОВЁТСЯ

=============================      отрывок 6 из стихотворения
=============================      «Размышления у парадного подъезда»

=============================      За заставой, в харчевне убогой
=============================      Всё пропьют бедняки до рубля
=============================      И пойдут, побираясь дорогой,
=============================      И застонут... Родная земля!

=============================      Назови мне такую обитель,
=============================      Я такого угла не видал,
=============================      Где бы сеятель твой и хранитель,
=============================      Где бы русский мужик не стонал?

=============================      Стонет он по полям, по дорогам,
=============================      Стонет он по тюрьмам, по острогам,
=============================      В рудниках, на железной цепи;
=============================      Стонет он под овином, под стогом,
=============================      Под телегой, ночуя в степи;

=============================      Стонет в собственном бедном домишке,
=============================      Свету божьего солнца не рад;
=============================      Стонет в каждом глухом городишке,
=============================      У подъезда судов и палат.

=============================      Выдь на Волгу: чей стон раздается
=============================      Над великою русской рекой?
=============================      Этот стон у нас песней зовется —
=============================      То бурла'ки идут бечевой!..

=============================      Волга! Волга!.. Весной многоводной
=============================      Ты не так заливаешь поля,
=============================      Как великою скорбью народной
=============================      Переполнилась наша земля, —

=============================      Где народ, там и стон... Эх, сердечный!
=============================      Что же значит твой стон бесконечный?

=============================      Ты проснешься ль, исполненный сил,
=============================      Иль, судеб повинуясь закону,
=============================      Всё, что мог, ты уже совершил, —
=============================      Создал песню, подобную стону,
=============================      И духовно навеки почил?

=============================      http://www.ilibrary.ru/text/1026/p.1/index.html


--------------------------------------------------------
СТОГІН  ЦЕЙ У НАС ПІСНЕЮ ЗВЕТЬСЯ
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

Уривок 6 із вірша «Роздуми у парадного під’їзду »

***

Від страждань, у харчевні убогій,
Все проп’ють бідняки до рубля,
Мовчки пі'дуть, крізь час і дороги,
І застогнуть… О, земле моя! 

Чи назвеш хоч єдину обитель,
Я такої ще зроду не знав,
Де б твій сі'яльник, жнець і хранитель,
Де б російський мужик не стогнав?

Стогне він по полях, по дорогах,
У в’язницях, темницях, острогах,
У копальнях, в міцних ланцюгах;
Під стодолою стогне, під стогом,
Під воза'ми у диких степах.

Стогне в бідних халупах по селах,
Захлинаючись горем від зрад;
У містечках, далеких оселях,
Близь під’їздів судів і палат.

Вийди, вслу'хайсь: чий стогін несеться
Над великим простором ріки?
Стогін цей всюди піснею зветься –
Йдуть крізь час, крізь віки', бурлаки!...

Волго! Річко!.. Під час половоддя
Ти не так заливаєш поля,
Як великим прокляттям народним
Переповнилась наша земля! —

Де народ, там і стогін… Сердешний!
Що він значить, твій сум безкінечний?

Чи прокинешся, сповнений сил,
Чи, скорившись закону острогів,
Все, що можна, що міг, ти зверши'в –
Склав цю пісню, що схожа на стогін,
І духовно навіки спочив?

***
Николай Сысойлов,
04.10.16

Коллаж мой – на основе фото из интернета

===============

С ударениями
--------------------------------------------------------
СТО'ГІН  ЦЕЙ У НАС ПІ'СНЕЮ ЗВЕ'ТЬСЯ
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

Ури'вок 6 із ві'рша «Ро'здуми у пара'дного під’ї'зду »

***

Від стражда'нь, у харче'вні убо'гій,
Все проп’ю'ть бідняки' до рубля',
Мо'вчки пі'дуть, крізь час і доро'ги,
І засто'гнуть… О, зе'мле моя'! 

Чи назве'ш хоч єди'ну оби'тель,
Я тако'ї ще зро'ду не знав,
Де б твій сі'яльник, жнець і храни'тель,
Де б росі'йський мужи'к не стогна'в?

Сто'гне він по поля'х, по доро'гах,
У в’язни'цях, темни'цях, остро'гах,
У копа'льнях, в міцни'х ланцюга'х;
Під стодо'лою сто'гне, під сто'гом,
Під воза'ми у ди'ких степа'х.

Сто'гне в бі'дних халу'пах по се'лах,
Захлина'ючись го'рем від зрад;
У місте'чках, дале'ких осе'лях,
Близь під’ї'здів суді'в і пала'т.

Ви'йди, вслу'хайсь: чий сто'гін несе'ться
Над вели'ким просто'ром ріки'?
Сто'гін цей всю'ди пі'снею зве'ться –
Йдуть крізь час, крізь віки', бурлаки'!...

Во'лго! Рі'чко!.. Під час полово'ддя
Ти не так залива'єш поля',
Як вели'ким прокля'ттям наро'дним
Перепо'внилась на'ша земля'! —

Де наро'д, там і сто'гін… Серде'шний!
Що він зна'чить, твій сум безкіне'чний?

Чи проки'нешся, спо'внений сил,
Чи, скори'вшись зако'ну остро'гів,
Все, що мо'жна, що міг, ти зверши'в –
Склав цю пі'сню, що схо'жа на сто'гін,
І духо'вно наві'ки спочи'в?

***
Николай Сысойлов,
04.10.16

Коллаж мой – на основе фото из интернета

===============