В оболоні Пірни (В низовині Ірпеня)
В оболоні Пірни біля плесу,
Де плекають хвилю береги,
Старість я уздрів довготелесу
Та чиїсь сліди у дві ноги.
Я чомусь зустрів її зненацька,
Ніби в червні втрапив маслюків.
Заблукала старість чудернацька,
Тут і там порепана з боків.
В капелюсі, наче світська пані,
(Там очеретянка гнізда в'є)
Попила водиці з калабані,
Вкравши відображення моє.
В жупані потертому (старому).
Надбання... Тепер не шиють так.
Вербо-коси, схожі на солому
Почвалала мити у рівчак.
Кирзаки її погризли свині
Буде старість боса ( не біда )
Бо в очах цвітуть волошки сині,
І лоскоче носа лобода.
В унісон ми почали зітхати,
Згадуючи долю молоду.
І сказала старість цибалата:
- Я тебе додому проведу.
День лягав на сиві скроні плеса,
Старість сперлась на моє плече.
Тільки Пірна, майже безтілесо,
Між століть тече, тече, тече...
В оболон П рни В низовин рпеня
© Copyright: Сергей Кононенко, 2016
Свидетельство о публикации №116100402222
Свидетельство о публикации №116100402222
Рецензии