Туга землi

Осінь припала чолом до землі
В шерхоті жовтого кволого листя
І відрізає шматочки малі
З кожного дня в надвечір’ї імлистім.

Хати, мов лиця солом’яних вдів, -
Вікна заплакані в марній надії.
Яблуня наче зреклася плодів,
Явір барвистий один лиш радіє.

В сутінках, поночі тужить земля,
Дбало ховаючи всі насінинки,
Знає, що скоро з небес янголя
З крилець пострушує білі пір’їнки.

04.10.16


Рецензии
Очень хорошо! Бажаю усп1ху!

Валентина Яровая   10.10.2016 17:53     Заявить о нарушении
Спасибо, Валентина.

Наталия Хорунжева   10.10.2016 21:29   Заявить о нарушении
Чудово!Д'якую!

Лариса Белоус   22.10.2016 12:10   Заявить о нарушении
Сайт-то русский, поэтому и переписываюсь по-русски, чтоб всем понятно было)))

Наталия Хорунжева   23.10.2016 20:36   Заявить о нарушении
Думаю,люди так уважение к языку,которым пользовался автор,выражают.Я читала на сайте на других языках,отзывы и благодарности некоторые именно на них же и выражают.

Лариса Белоус   23.10.2016 20:50   Заявить о нарушении