Туга землi
В шерхоті жовтого кволого листя
І відрізає шматочки малі
З кожного дня в надвечір’ї імлистім.
Хати, мов лиця солом’яних вдів, -
Вікна заплакані в марній надії.
Яблуня наче зреклася плодів,
Явір барвистий один лиш радіє.
В сутінках, поночі тужить земля,
Дбало ховаючи всі насінинки,
Знає, що скоро з небес янголя
З крилець пострушує білі пір’їнки.
04.10.16
Свидетельство о публикации №116100410571
Наталия Хорунжева 23.10.2016 20:36 Заявить о нарушении
Лариса Белоус 23.10.2016 20:50 Заявить о нарушении