Там, де похованi нашi коханi

Я сподіваюсь, що нас – не багато...
Тих, хто опалений щастям минулим.
Тих, хто був змушений серце ховати.
Тих, кого щастя земне позабуло.

Втрата коханих – все мучить і мучить.
Часом – так голосно... Часом – тихіше...
Ця сторона у житті неминуча.
Рано чи пізно, краще – пізніше.

Рано чи пізно, а все ж таки – рана.
Рана, коли би не сталось прощання.
...Там, де поховані наші кохані, –
там не поховано наше кохання.


Рецензии
Не оставило ваше стихотворение равнодушной..тронуло... Больно терять близких! Очень больно!
Здравствуйте, Миклош!

Нина Уральская   04.10.2016 14:42     Заявить о нарушении
Спасибо!

Миклош Форма   04.10.2016 14:57   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.