Есть зубы даже у ягнёнка

Все скінчилося? Все скінчилося?
Дим завжди страшніше за самотність.
Я винириваю в певний момент
Мого сна, за секунду до смерті.
Всі ці діти...
Всі ці...
Кров бризкає на екран.
Я люблю смотреть как умирают дети.
Я не свята, життя моє точніше теж,
Ніж ні,
Але ж
Скажи мені, що трапилося, коли я спала.
І нащо вижила в темряві нічній.
І нащо я померла з дитиною на руках.
Ти відповісиш,
Що є зуби навіть у ягня.
Має бути ще рідніше.
Не чекай мене, в мене завжди ніж.
Та між зубами свіже слово-
М'ясо.
Ще й кров то не моя
І не моя війна.
За що вмирала я?
Я люблю смотреть как умирают дети!
Все це моя провина.
Провина, що правда робить боляче.
Провина, що правда мабуть робить боляче.
Провина, що правда має робити боляче.
Та це провина?
Чи все скінчилось?
Я роняю в стіну руки.
Я падаю на стелю.
І плачу,
плачу,
плачу...
Плачу я за тебе?
Дітей-квітів у підполлі.
За вирвану чеку?
За вогнище, яке горить у мене на підлозі?
За грім, що серед ночі
Розбудив мене
І мою сутність?
За що померла я?

Ти відповісиш,
Що навіть у ягня є зуби.