***
==================
В.Масагор
==========
Сама неначе степ; волосся - чорні хмари.
Як блискавка в грозу, розрізали навпіл,
Від неба до землі, її шалені чари...
Я погляд не сховав, здається - засліпив.
Таких іще красот я не стрічав ніколи.
А чи свої літа не там я засівав?
Куди не гляну я, скрізь - поле, поле, поле...
В куриній сліпоті...бо погляд не сховав.
Сама, немов цвіток у гущі васильковій;
Колосся чорних вій, мов колоситься хліб.
Це доля не моя - пройшлася, мов косою.
А я усе дивлюсь, хоч вже давно...осліп!
02.10.2016р.
Свидетельство о публикации №116100204417
ДЯКУЮ!!!
Голубева Нина 09.10.2016 15:31 Заявить о нарушении
Валерий Масагор 09.10.2016 16:25 Заявить о нарушении