Осіння казка
Ти моя осіння казка,
Та вродлива, як весна
І скажи мені будь ласка,
Чом потрібна, лиш одна,
На землі дівчат багато,
Є веселі та сумні,
Тільки, ти даруєш свято,
Посміхаючись мені.
Закохайся в мене дуже,
Щоб у серці, я жила,
Ти потрібен, любий друже,
Не тримай на серці зла.
Я кохання приховала,
Знаю квапитись не слід,
Та зозуля накувала,
Щастя на багато літ.
Той хто вірить у кохання,
Мусить сам, його знайти,
Всі здійсняться сподівання,
Бо у серці тільки, ти.
Молоді, ми і вродливі,
Хай серця єднає бог,
Вірю будемо щасливі,
Завжди будемо удвох.
Ос ння казка
© Copyright: Виктор Худаков 4, 2016
Свидетельство о публикации №116100203791
Свидетельство о публикации №116100203791
Рецензии