Зозуля

   Зозуля
Зозуля остання,
У вирій летіла,
Ти могого кохання
І бажання тіла,
Звідки, це взялося?
Не питав у долі,
Золоте колосся,
Дозріває в полі.

Вже пора осіння,
Час врожай збирати,
Від журби спасіння,
Слід кохання мати.
Ми з тобою люди,
На землі не, з неба,
Я тепер повсюди,
Думаю про тебе.

Знаю всі зозулі,
Відлетять у осінь,
Набивала гулі,
Що болять і досі.
Вірю, що з тобою,
Все інакше буде,
Зустрічі з любовю
Серце не забуде.


Рецензии
Виктор!Какой певучий ,чудный украинский язык и Ваша нежность музыкой разливается.
Благодарю. С уважением Алла

Троицкая Алла   03.12.2016 22:42     Заявить о нарушении