Зозуля
Зозуля остання,
У вирій летіла,
Ти могого кохання
І бажання тіла,
Звідки, це взялося?
Не питав у долі,
Золоте колосся,
Дозріває в полі.
Вже пора осіння,
Час врожай збирати,
Від журби спасіння,
Слід кохання мати.
Ми з тобою люди,
На землі не, з неба,
Я тепер повсюди,
Думаю про тебе.
Знаю всі зозулі,
Відлетять у осінь,
Набивала гулі,
Що болять і досі.
Вірю, що з тобою,
Все інакше буде,
Зустрічі з любовю
Серце не забуде.
Свидетельство о публикации №116100203778
Благодарю. С уважением Алла
Троицкая Алла 03.12.2016 22:42 Заявить о нарушении