Я не ревную тебе коханий
до твоіх ще шкільних подружок
давай перегорнем старі фотокартки
де ви красиві такі і юні
бо перше коханя то раня весна
пролісок ніжний несмілий
з під снігу раптово бурхлива ріка
і поцілунок такий неумілий
і хай він у серці твоім
озветься щемом коротким
та я була літом твоім пьянким
де ночі такі солодкі
а я осінь твоя золота
як антонівка стигла налита
хризантема терпка на губах
трішки першим морозом повита
а я тиха твоя зима
що накрила нас покривалом
побіліла твоя голова
і моя вже давно не русява
я з тобою усе житя
і радію люблю і плачу
і не буде уже вороття
до подружок твоіх юначих
давай дістанем альбом із шафи
ти покажещ мені коханий
тих красивих твоіх дівчаток
що з тобою колись гуляли
Не ревную
© Copyright: Буркан Светлана, 2016
Свидетельство о публикации №116100202800
Свидетельство о публикации №116100202800
Рецензии
Вельмі прыгожы, пяшчотны і напоўнены дабрынёй верш.
Прыемна вас чытаць, рэдкасць на гэтай пляцоўцы.
Ольга Маро 13.01.2017 15:16 • Заявить о нарушении
Прыемна вас чытаць, рэдкасць на гэтай пляцоўцы.
Ольга Маро 13.01.2017 15:16 • Заявить о нарушении