Л. Юферова, Осенне - болезненное, пер. с укр

                (исполнять как песню)

Пусть сентябрьская осень каштаном созревшим расколется,
И душевную боль потихоньку приспит листопад.
И блуждают ветра по вечерней закатной околице,
Фитильки зажигая у звёздных и ярких лампад.

Городок небольшой желтоватыми окнами щурится,
Фонарями, как пиками, тьма отодвинута прочь,
И ещё ноготками дохнула отцовская улица,
И ресничками астры мигают испугано в ночь.

Месяц минет – и листья стекут золотою поливою,
Осень грудью прижмётся к остаткам пожухлой травы…
Дай, отец, мне возможность побыть хоть немножко счастливою:
Поживи ты подольше, прошу я, ещё поживи!..
                поживи…
                30.09.16
----------------------------
Осiнньо-болюче
Людмила Юферова

У вересні осінь каштаном достиглим розколеться,
І біль невгамовний потрохи приспить листопад.
Блукають вітри по рожевій вечірній околиці
Й запалюють світло зірчастих яскравих лампад.

Маленьке містечко жовтавими вікнами щулиться,
Стрункі ліхтарі роздивляються світ навсібіч,
Та ще чорнобривцями дихає батькова вулиця,
І айстрові китички блимають  лячно у ніч.

Ще місяць – і листя стече золотавою зливою,
І осінь грудьми припаде до рудої трави…
Дай, батьку, мені ще хоч трішки побути щасливою:
Живи якнайдовше на світі, будь ласка, живи.

http://www.stihi.ru/2016/09/28/11153