Вже осінь пізня, я не плачу,
Радію сонцю, небу, Вам,
В очах зими себе я бачу,
Пухнастий сніг всю землю вслав.
І котиться світом щастя моє,
Де знайду,там буду я жити,
Бо найцінніше у мене вже є,
Це діти мої, рідні діти!!!
Плекаю надії і вірю у рай,
І манну небесну чекаю,
Та ти лише руку мені свою дай,
Тебе я не скривджу - я знаю!
12.11.2010
Вже ос нь п зня...
© Copyright: Тата Конеберг, 2016
Свидетельство о публикации №116093001439
Свидетельство о публикации №116093001439
Рецензии