І ось з’являюсь я, з'являюсь і втручаюсь
У кожний Божий день, у кожну Божу ніч.
А ти – жила сама. А ти – мене не знаєш.
До дотиків моїх не звикла, і тремтиш.
А подруги уже з порадами готові
Пояснювати все, пояснювати всіх.
Вони ще з юних літ вищипували брови
І поруч з юнаками удавали сміх.
А ти була сама, з цнотливими бровами.
І поруч з юнаками не сміялась, ні.
І ось з'являюсь я, і володію снами.
І ти знайшла слова. І радісно мені...
Початок слiв
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116093001299
Свидетельство о публикации №116093001299
Рецензии