Бажаєш мене забути?
А все таки? Може не варто?
Бо очі в коханні заблудлі,
Цілунків бувають варті.
Бо очі що лили сльози...
В коханні до тебе звернулись.
Забути? Та може не варто?
Коли до цих пір не забулись.
Слова...що струмками болю.
Краплинами,-сонця обійми.
Ці очі,плекають долю...
Твою. І в свою,тебе приймуть.
Бажаєш мене забути?
Чи навпаки не бажаєш?
Цілунки у спрагу скуті...
Жадані,-що ти приймаєш.
А чи не жадані,-даруєш?
А чи..? Щоб довіритись болю.
Мене,знов і знов...чаруєш.
Злетівши думками по полю.
(Понкратова.О.В.)
Мене забути
© Copyright: Лена Грама, 2016
Свидетельство о публикации №116092909863
Свидетельство о публикации №116092909863
Рецензии