Петя Дубарова. Листопадовi днi
ЛИСТОПАДОВІ ДНІ
У жовтім серці осені вітри
ідуть повз нас холодною ступою.
Втекла від моря радість без пори,
враз брижею розтанула гіркою.
І місяць раптом зблід, неначе сіль,
гірчить повітря з холоду чимало,
на березі піщаному суціль
я літо і саму себе сховала.
Оповиває смутком листопад,
стіка у кров мою остуда люта,
та Травень верне все мені назад.
Лиш так себе дівчам я можу чути.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
Свидетельство о публикации №116092800301