Т льки ти
Твій голос хотіла почути
Заглянути в твої чорні очі,
І твій запах чарівний відчути
Ти у снах моїх майже щоночі.
Ти навічно у них поселився
І цю долю ніяк не змінити,
З мене знову Купідон поглумився
Бо не можу без тебе я жити.
За цей гріх звітувати я мушу
Пробач мені любий мій Отче,
Любов грішна , мою грішну душу,
Ну ніяк покидати не хоче.
Надвечірок вже серце окутав
Заглядає у моє віконце ,
Тільки ти моя радість і смуток
Тільки ти – за обрієм сонце.
Автор: Н.П.Рубан.
Свидетельство о публикации №116092707602