Признание... Я чекала...

 
  ( Валентина Лысич  Оригинал)
  http://www.stihi.ru/2014/11/29/1306

Я ждала, как же долго тебя я ждала!
Днём и ночью, лелея мечты, я жила миражами.
Только спрятали юность мою зеркала,
И умылась обильно душа проливными дождями.

Я болела тобой - ты поверить не мог!
Дождь, целуя, ласкал меня, трепетно, словно родную.
А проказник-ноябрь бросил ворох тревог
На лицо моё... Вновь по тебе так безмерно тоскую...

Упивалась тобой! Силу мне даровал!
И пьянела от взгляда, случайно по телу скользнувшем.
Песней голос любви в моём сердце звучал.
Запоздалым стихом отражаюсь я в счастье минувшем.



   
  Я чекала...

Вільний переклад з російської на українську  - Юля КУРОПАТА:

Я чекала, так довго тебе, чекала!
День і ніч мої мрії про тебе, - жила,як в омані.
Осінь юність мою в зеркалах заховала,
Умивалась, ридала душа проливними дощами.

Я хворіла тобою - ти не вірив мені!
Дощ, мене цілував, обіймав і ласкав наче рідну.
А пустун-листопад розтривожив вві сні,
Смутком душу розбив наче чашу прозору і срібну.

Ти мій Бог! Ти до неба мене підіймав!
А твій погляд дурманив і кохання гаряче будив!
Голос щастя у серці мов пісня лунав,
Це кохання минуле - те, що ти у віршах загубив.

21.09.2016 12:23   


*********

Рецензия на «Признание... Я чекала...» (Юля Куропата)

Запоздалым стихом я мечтаю,
Голос твой вспоминаю любви,
Жду тебя до сих пор и чекаю,
И лелею мечтанья свои.

Геннадий Смирнов 2