Недописанi книжки
Гризуть і удень, і вночі без упину.
І час невблаганний підштовхує в спину,
Говорить, що марно спливають роки.
І всохле чорнило із вістря пера,
Як порох і пил, осипається долу.
І білий папір нарікає на долю -
Несіяна нива, хоча і пора!
І серце неспокій стискає, мов змій, -
Це душить тебе незакінчена справа.
І є лиш єдина на нього управа –
Скінчити почате, нарешті, зумій!..
25.09.2016
Свидетельство о публикации №116092507486
З теплом і посмішкою, Ліда)))
Лида Скрипка 25.09.2016 18:25 Заявить о нарушении
:-)
Дякую.
:-)
З повагою...
Александр Зубрий 25.09.2016 23:59 Заявить о нарушении